26. березня 2024
НОВИНИ
На початку війни багато українців думали, що їдуть з дому на 2-3 тижні. Але війна триває вже третій рік – і багатьом немає куди вертатися: їхні міста зруйновані, окуповані Росією або там постійно тривають обстріли. Тож люди намагаються адаптуватися до життя в новій реальності, а ми - сприяти їм в цьому. Читайте історії жінок-переселенок, які проживають в гуртожитках на Закарпатті, які відремонтував Сaritas Czech Republic в Україні.
Горохова Світлана з Костянтинівки Донецької області
Світлана та її син живуть в гуртожитку Ужгородського університету на Закарпатті вже 2 роки. Вони родом з Костянтинівки – прифронтового міста в Донецькій області, яке з перших днів війни постійно атакує російська армія. "Якось зранку біля нашого двору прилетіло 2 ракети. Ми зрозуміли, що потрібно втікати. З підприємства, де я працювала, розіслали смс-ки, що будуть евакуювати автобусами. Ми з сином швиденько за 20 хвилин зібралися і поїхали. 2 доби їздили по Україні, навіть не розуміли, куди доберемося", - згадує Світлана.
Зрештою, родина приїхала до Ужгорода та поселилася в гуртожитку. Згодом до цього ж гуртожитку з Костянтинівки переїхали мама і сестра Світлани з трьома дітьми. Тут же, в Ужгороді, проходив реабілітацію після поранення на фронті брат Світлани, і родина тепер могла його навідувати.
Світлана – дуже активна і беручка до роботи жінка. За фахом вона – пекар, і після ремонту в гуртожитку, який організував Сaritas Czech Republic, найбільше тішиться новій кухні і техніці. "Я 25 років пекла хліб, дуже люблю свою професію, роботу з тістом", - каже Світлана. По приїзді до Ужгорода вона одразу включилася у волонтерську діяльність, готувала для переселенців, допомагала сусідам, а також працювала в бригаді в рамках нашого проекту Сash for work – робила ремонт в гуртожитку, де проживає. "Це було дуже класно, тому що ти і вдома, і на роботі одночасно. Ще й самому собі покращуєш умови проживання", - розповідає Світлана. Зараз вона теж працює у цьому ж гуртожитку – вахтером.
Засуха Тетяна з Краматорська Донецької області
65-річна Тетяна Миколаївна приїхала до Мукачево разом із сусідкою в березні 2022 року. Вдома, в Краматорську, жінки жили в багатоповерховому будинку, і при постійних обстрілах там стало небезпечно залишатися.
"Коли почалися бойові дії, було дуже страшно. Люди заметушилися, почали виїжджати. А ми ще і на високих поверхах жили. Постійно бігати ховатися вниз було важко, особливо вночі, тоді ми пересиджували обстріли просто в коридорах. І в один момент ми прийняли рішення виїхати", - згадує жінка.
З Краматорська Тетяна разом з сусідкою евакуювалися поїздом до Мукачево. Тут місцева влада заселила їх до гуртожитку профтехучилища. Студенти – майбутні кухарі – одразу огорнули переселенців турботою. Тетяна Миколаївна розчулено розповідає: "Ці студенти – вони працювали на практиці, відкладали зароблені гроші, щоби нас нагодувати. Нам обіди привозили, вечері привозили. Я зараз про це вже спокійно можу говорити, а перший час в мене постійно в очах стояли сльози – як діти із Західної України нам простягали руку допомоги".
Перший час ніхто з переселенців не зважав на побутові умови – головне, що можна спокійно спати та мати дах над головою. Але чимдалі, тим більш очевидною ставала потреба в ремонті. Сaritas Czech Republic в Україні у 2023 році провів ремонт на одному з поверхів Мукачівського гуртожитку. Відремонтували кімнати і коридори, кухні, душові та туалети, замінили вікна, встановили нову техніку та меблі. Наразі на поверсі в більшості проживають жінки-переселенки старшого віку, в тому числі Тетяна Олексіївна.
"Після ремонту все покращилося – все наново пофарбовано, вікна нові поставили, все закривається, все працює. Подивіться, як зробили кухню – нова плитка, все блищить. От взяти навіть дрібницю, начебто - але для нас, жінок, це важливо – у нас сушарка для рушників є, у нас вентиляція в душі є. Плюс у кімнатах абсолютно нові меблі. Ми цим ремонтом дуже дорожимо і всім тим, що нам надали. Я би колись навіть не повірила, що так буває", - каже із вдячністю пані Тетяна. Та все ж найбільше жінка мріє повернутися додому – обійняти рідні стіни, де вона прожила більшість життя, де виросли її діти.
Сaritas Czech Republic в Україні
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, Україна переживає страшні атаки і втрати. Мільйони людей були змушені покинути свої домівки в зоні бойових дій та переїхати до інших областей України або закордон. На Сході країни деякі міста внаслідок масованих обстрілів знищені вщент.
Caritas Czech Republic в Україні підтримує людей, постраждалих від бойових дій. Ми надаємо прихисток внутрішньо переміщеним особам в модульних будиночках на Західній України, покращуємо умови проживання у гуртожитках для переселенців, а також забезпечуємо актуальні потреби жителів прифронтових та деокупованих громад на Півдні України.
Протягом 2023 року Сaritas Czech Republic в Україні провів ремонти у 8 гуртожитках на Закарпатті, де проживають переселенці із зони бойових дій. Цього року ми продовжимо покращувати умови проживання для вимушених переселенців і розширюємо цей проект ще на 2 області Західної України – Львівську та Івано-Франківську. Наразі триває відбір колективних центрів, де будуть проводитися ремонти, та підготовка документації.
