10. травня 2022
НОВИНИ
У Чехії вже знайшли сховище понад 300 тисяч українських біженців. З них 40 відсотків – діти. Але багато хто з них не ходить до навчальних закладів, тому що для них немає місця. Тому Карітас Чехія створила клуб Young Caritas для українських дітей, який налічує 14 членів. Ми зустрілися з вчителькою Катериною, щоб дізнатися, як справи у дітей.
Місткість закінчується
Війна в Україні вже вигнала з домівок понад 11 мільйонів людей. У Чехії знайшли сховище 300 тисяч біженців. З них 40 відсотків – діти та молодь. Проте місця для дітей у навчальних закладах швидко заповнюються. Лише в Празі 1 зареєстровано понад тисячу дітей, які не ходять у дитсадок чи школу, бо для них немає місця. Тому в середині квітня відділ глобального розвитку освіти вирішив створити адаптаційну групу Young Caritas для українських дітей у приміщенні Карітасу Чеської Республіки. «Зараз у гуртку займається 14 дітей, це абсолютний максимум. Це менше, ніж крапля в морі, але ми робимо все, що можемо», – каже Катерина, яка очолює клуб. Катерина, яка родом з Одеси на півдні України, приїхала до Чехії два місяці тому, коли втекла від російського вторгнення з матір’ю та шестирічною дочкою. Її чоловік залишився в Україні.
Говоримо про емоції та вчимо чеську
Клуб Young Caritas створений особливо для дітей дошкільного віку, наймолодшому учаснику два роки, найстаршій дівчинці — 8. «Перший
день був складним. Діти не могли дочекатися, коли нарешті знову зможуть пограти зі своїми однолітками. Але поступово ми ввели правила і розпорядок дня. Наш клуб працює з 8 до 2. Зазвичай ми йдемо гуляти вранці. Після обіду граємося всередині та вивчаємо чеську», – описує щоденну програму вчителька Катерина. Обіди та перекуси для дітей надає Карітас Чехія із збірки «Благодійність для України».
Окрім вчительки Катерини, яка спілкується з дітьми рідною мовою, у клубі щодня є один-два чеськомовних волонтери. Завдяки їм українські діти вивчають чеську мову, щоб краще звикнути до місцевого середовища. «Атмосфера змінюється щодня. Ми багато зосереджуємося на емоціях. Діти, які у нас тут, пережили важкий час. Деякі з них приїхали сюди з міст, які зазнали бомбардувань. Тому ми багато говоримо про емоції і надаємо їм кольори», – пояснює Катерина.
Діти скучили за домом
Коли ми запитали, як довго працюватиме клуб Young Caritas, Катерина зупинилася на довгу мить. «Це залежить від того, скільки триватиме війна. Кілька днів тому я помітила, що одна з дівчат була сумна. Я підійшла до неї, щоб дізнатися, що відбувається. Вона сказала, що скучила і хоче повернутися в Україну. У той момент я подумала про те, що відчуваю те ж саме», – описує вона нам, як діти сприймають цю складну ситуацію. Як вона сама сподівається, що влітку всі вони зможуть повернутися додому.
