18. квітня 2023
НОВИНИ
Уже майже місяць Молдова не припиняє приймати людей із охопленої війною України. За офіційними даними, майже 5% населення країни зараз становлять українські біженці, які вирішили залишитися в Молдові хоча б тимчасово, поки ситуація не заспокоїться. Карітас Чехія допомагає тисячам біженців у Молдові та надає їм притулок, гігієнічні та інші послуги.
Я не знаю, що нас чекає далі
Більшість біженців розміщуються в центрах розміщення по всій країні. Люди вдячні за підтримку, яку вони знайшли тут, і за руку допомоги, яку їм подала Молдова – маленька, бідна, але дружня країна.
Ми зустрілися з Анастасією в центрі розміщення Călăraşi. Вона має двох доньок і приїхала до Молдови з села Мирне під Одесою. Чоловік та батьки Анастасії досі перебувають в Україні. Вони зідзвонюються регулярно. «Коли мені на телефон приходить повідомлення, що стався черговий напад, я одразу дзвоню чоловікові чи батькам. Спочатку я взагалі не мога їм додзвонитися. Вони не відповідали. Потім нарешті їм вдалося повідомити мені, що вони в порядку. Кожен день вони з жахом розповідають мені, як над ними літають ракети. Ще вчора був обстріл. Люди в розпачі. Поняття не маю, що нас чекає далі», – каже Анастасія.
Анастасія та її діти залишаться в Молдові, поки не зможуть безпечно повернутися додому.
Я там залишила все...
У тому ж центрі для біженців перебуває Тетяна з дітьми. Вона прибула до Молдови з Одеси 24 лютого, одразу після початку російського вторгнення. За її словами, вона покинула дім поспіхом і залишила там усе. «Я швидко зібрала свої речі. Я поклала у валізу лише те, що вдалося швидко зібрати. Я взяла дітей, сіла в машину і поїхала, не знаючи куди», – згадує болючі моменти втечі з України Тетяна.
Коли вона з дітьми приїхала на молдавську митницю, черга біженців була дуже довгою. «Те саме було на заправках. Бензину ніде не було», – продовжує Тетяна. «...Я покинула усе в Україні. Речі, дім, собаки... Тесть залишився вдома, він зараз дома усім займається. Мої батьки теж вирішили залишитися в Україні. Вони не могли вийти зі свого дому, але ми там залишили все», – зі сльозами на очах розповідає Тетяна.
Всюди був густий дим
Друга сім'я - та сама доля. Наталя втекла від бомбардування разом з 11 членами своєї родини. До цього часу вони жили в місті Буча на околиці Києва: «Я бачила з вікна величезні вертольоти. Вони практично пролітали над нашим дахом. На горизонті я бачила ракети, які запускали з тих вертольотів і вибухали після удару об землю. Всюди був густий дим. Це була неймовірна катастрофа», – розповідає Наталя, додаючи, що не знає, чи вцілів її будинок після бомбардування.
У той день, коли Наталія з сім'єю втекла, за ними на автомобілі поїхали сусіди. Наталія на мить зупиняється, ковтає слину, а через мить продовжує: «Під час обстрілу їхню машину підбили, вони не вижили…»
Карітас Чехія підтримує біженців у Молдові
Понад 100 000 біженців, які сьогодні залишаються в Молдові, мають історії, схожі на історії Анастасії, Тетяни та Наталії. Карітас Чехія підтримує всіх цих людей, які були змушені покинути свої домівки.
Завдяки нашим зусиллям Анастасія сьогодні може вкласти своїх донечок спати в ліжечко, куплене для центру Калараш. Тетяна та інші родини можуть прати дитячий одяг у пральних машинах, обладнаних у 5 центрах для біженців по всій країні, а кожен член родини Наталії має теплу ковдру для сну, яку їм ні з ким не потрібно ділити.
Перетин прикордонного переходу Паланка у молдаван зазвичай асоціюється з поїздкою до моря, до Одеси. Але цього разу на місці все виглядає інакше – багато зневірених і явно втомлених біженців, які потребують медичної допомоги чи слів підбадьорення.
Тому цими днями спільно з партнерами з організації Homecare Карітас Чехія роздає, серед іншого, основні медичні засоби біженцям, які перетнули прикордонні пункти Отаці та Паланка.
На кордоні ми почули уривок телефонної розмови між матір'ю та дочкою, який нас глибоко вразив.
«Моя доня... Де ти? Все ще ховаєшся в метро? ... Бомбардування ще триває? .... У нас все добре, ми приїхали в Молдову. Там тиша і спокій... Багато людей нам допомагають... Я не змогла прийняти ліки, але є волонтери, які пропонують їх безкоштовно. Я вдячна за їхню допомогу.. Молюся, щоб ви залишилися живі... Сподіваюся, скоро побачимося... Я вас дуже люблю».
Протягом дня напруга почала спадати. Біженці розуміли, що в Молдові їм раді і що вони отримають підтримку, куди б вони не вирішили поїхати.
Завдяки чеським донорам ми допомагаємо людям, які втекли з України до Молдови. Дякуємо всім, хто долучився до збору «Благодійність для України».
