70-річна Любов Володимирівна вже багато пережила у своєму житті – і все ж не вірила, що колись знову побачить війну. Разом із ще вісьмома людьми їй довелося швидко тікати з обстріляного Києва, вони знайшли тимчасове місце у Львові на заході країни. Зараз міркують, що робити далі.
500 кілометрів за два дні
Приблизно 500-кілометровий шлях від Києва до Львова зайняв у них два дні, їхали машиною та автобусом, і найбільше хвилювалися за бабусю, яка має серйозні проблеми зі здоров’ям. Зрештою, однак, вони все-таки потрапили у відносну безпеку. «Місцевий Карітас у Львові забезпечив нас душами та теплими ліжками, тепер ми отримуємо чисті ковдри та одяг. Дуже дякую за це, і якщо ми поїдемо звідси, ми, звичайно, все повернемо», - каже Любов.
Їх дев’ятеро біженців – п’ятеро дорослих, четверо дітей і двоє собак. Тепер вони мають домовитися, як діяти далі. «Ми орендували квартиру у Львові, але вона для нас занадто дорога і ми не можемо собі її дозволити. Тому ми розглядаємо можливість поїхати за кордон на заробітки, а потім повернутися в Україну», – сподівається Любов. Кажуть, дев’ятьом людям важко дійти згоди, кожен по-різному бачить своє майбутнє.
Той, хто вбиває дітей і жінок, не має серця
На питання про війну, яка триває, швачка, яка вже на пенсії, дуже засмучується. «Я сподіваюся, що одна людина скоро загине і ця безглузда війна закінчиться. Що хтось, мабуть, зовсім збожеволів, цього ніхто при здоровому глузді не міг зрозуміти. Ми 30 років були вільною і незалежною країною, а тепер за кілька днів усе перевернулося», – продовжує вона.
«Я вірила, що навіть ворожі солдати не мають духу атакувати міста та вбивати жінок і дітей. Але росіяни знайшли і відібрали таких вояків. Бомблять театри та будинки, де живуть мирні жителі. По Києву за останні роки було багато новобудов, де купили квартири. А місто Буча, наприклад, вони зараз зрівняли з землею», – описує Любов сувору реальність на північному заході Києва.
Через війну в Україні 10 мільйонів людей були змушені покинути свої домівки. Найчастіше це жінки, діти чи люди похилого віку, які вкрай потребують хоча б елементарного догляду – води, їжі, тепла чи ліків. Ми допомагаємо місцевим благодійним організаціям в Україні задовольнити ці потреби.