18. лютого 2025
НОВИНИ
“Було чутно потужні вибухи. Нам сказали збирати речі і виїжджати”, - пригадує 16-річний Іван. Він один із 36 дітей, евакуйованих подружжям з Київщини у лютому 2022 року з Маріуполя і прилеглих сіл перед тим, як росіяни взяли в облогу місто і почали його нищити. Війна зробила Івана круглим сиротою. Його дім понівечений, а місто три роки як окуповане. Стати на ноги хлопцю допомогла підтримка опікунів та друзів, які стали його новою родиною у збудованому Caritas Czech Republic поселенні на Закарпатті.
Осиротіле прифронтове дитинство
Із 6 років Іван знає про війну не з кінофільмів, а з реальності. У 2014 році Маріуполь атакували проросійські бойовики, які окупували частину Донецької та Луганської областей. Тоді українські оборонці відбили місто, але внаслідок прориву російських військ воно стало прифронтовим і зазнавало постійних атак аж до самого повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.
Одинадцятирічним Іван втратив батька і його життя назавжди стало “іншим”. Одного разу на запрошення друга хлопець відвідав літній дитячий табір, зорганізований подружжям місіонерів з Київщини під Маріуполем. Володимир і Оксана приїхали від Християнської служби порятунку допомагати постраждалим дітям у прифронтових селах. В одному з них пара заснувала дитячий духовно-виховний центр “Ковчег Миру”, де для дітей, які втратили одного або обох батьків, були створені комфортні умови для проживання, навчання та дозвілля.
За півроку до повномасштабного вторгнення Володимир та Оксана запропонували матері Івана допомогу у вихованні хлопця, а згодом Іван переїхав навчатись у дитячий центр.
“Напередодні 24 лютого 2022 року ми з другом натрапили в інтернеті на відео потужних вибухів у Широкіне - за півгодини їзди від Маріуполя. Вже наступного дня нас почали вивозити групами спочатку на Київщину, а потім до Польщі”, - згадує Іван.
Не всі батьки, на жаль, змогли долучитись до своїх дітей. Мама Івана опинилась в оточеному росіянами місті. Війська РФ не пропускали гуманітарні конвої та блокували евакуацію мирних жителів. Битва за Маріуполь тривала майже 3 місяці, упродовж яких росіяни буквально випалювали житлові квартали, вчиняючи масові вбивства. Після героїчної оборони Маріуполя у травні 2022 року місто було окуповане.
Іван разом із вихованцями “Ковчега Миру” вже виїхали до Польщі, а звідти до Італії, коли прийшла сумна звістка.
“Серце мами не витримало…померла на роботі в кінці березня 2022 року. Як дізнався про це, довго не міг прийти до тями”, - стиха говорить хлопець.
Друзі і тварини допомагають відновитись після травм війни
Ми розмовляємо з Іваном на подвір’ї модульного містечка в селі Середнє, на віддаленому від боїв Закарпатті. Сюди восени 2022 року Володимир та Оксана повернулись із-за кордону разом із 17-ма евакуйованими з Маріуполя дітьми. 6 з них, як і Іван, осиротіли. Для них і для тих дітей, рідні яких залишились в окупації, подружжя стало опікунами.
Спочатку велика родина тіснилась під одним дахом - в колишньому будинку сімейного типу. Влітку 2023 року вони змогли заселитись у 12 нових модульних будинків, зведених по сусідству представництвом Caritas Czech Republic. Також сюди прибули кілька родин з окупованої Луганщини та прифронтових районів Донецької, Харківської і Херсонської областей. Всього нині тут живуть 40 переселенців.
За два роки місце, що раніше було пусткою, перетворилось на затишне містечко, де всі живуть як одна велика родина. Тут час-від-часу організовують розвиваючі табори та майстер-класи, до яких долучаються також місцеві.
“Із моїми друзями ми тепер - як брати. Я зрозумів, що не сам. Що в мене є найкращі друзі, і опікуни, які завжди зі мною”, - ділиться Іван.
Молодші діти відвідують місцевий дитячий садочок та школу, а старші вступили до вищих навчальних закладів у місті. Іван розповідає, що хоче навчатись на кухаря. Він часто готує разом із Оксаною і радіє кулінарним заходам, які проводяться у поселенні.
“У майбутньому мрію відкрити власну піцерію”, - усміхнено говорить хлопець.
Під час прогулянки модульним містечком Іван показує свій улюблених куточок - звіринець, де зі свійськими собаками, курами і козами сусідують нутрії та лисиці. Володимир пояснює: тварини виконують важливу роль не лише у вихованні відповідальності і турботи, а й допомагають дітям відновитись після травм війни. Подружжя вірить, що Маріуполь буде звільнено і готується приймати в себе постраждалих. Зараз Оксана і Володимир проходять навчання, аби допомагати людям, що потребують психологічної реабілітації.
“Мріємо про якнайшвидше звільнення окупованих територій. Щоб люди з Маріуполя та інших міст приїздили сюди і відновлювались. Намагаємось максимально створити умови, аби вони відчули турботу і могли стати на ноги”, - розповів Володимир.
Як Caritas Czech Republic підтримує українців в часи війни
Представництво Caritas Czech Republic допомагає людям в Україні від початку повномасштабного вторгнення. Окрім вкрай необхідної гуманітарної допомоги, ми також надаємо притулок внутрішньо переміщеним особам у модульних будинках на заході України і покращуємо умови проживання в гуртожитках.
У Західній Україні ми підтримуємо людей, які вирішили стати на ноги після евакуації із зони бойових дій. Через мінігранти підтримуємо відновлення засобів до існування переселенців у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях. Наша мета - допомогти постраждалим від війни відновити джерела доходу, розвинути кар'єру або розпочати власний бізнес..
На Дніпропетровщині ми покращуємо доступність і якість реабілітаційної та репродуктивної медицини, модернізуючи лікарні та навчаючи персонал. На півдні у прифронтових районах Херсонщини ми відновлюємо водопостачання, утеплюємо будинки та забезпечуємо дровами для опалення в зимовий період.
